Морфоструктурні дослідження в межах Оріхово-Павлоградської Зони

Автор(и)

  • Зінаїда Максимівна Товстюк ДУ “Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України”, Київ, Україна
  • Тетяна Анатоліївна Єфіменко ДУ “Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України”, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.36023/ujrs.2018.19.140

Ключові слова:

Оріхово-Павлоградська зона, Мелітопольська морфоструктура, морфоструктурні дослідження, структурне дешифрування, геоіндикаційна схема, палеовулкан

Анотація

При детальних дослідженнях в південній частині Оріхово-Павлоградської шовної зони на базі космічних знімків було проведено структурне дешифрування з виділенням лінеаментів та дугоподібних елементів рельєфу, а структурно-геоморфологічне дешифрування дозволило виділити геоморфологічні аномалії. З урахуванням геологічної будови вздовж всієї Оріхово-Павлоградської зони розлому зафіксована значна кількість тіл ультрабазитів, з якими може бути пов’язаний і кімберлітовий магматизм, осередки якого зафіксовані геофізичними дослідженнями. Виділено прогнозні осередки кімберлітового магматизму та виявлено комплекс геоіндикаційних ознак морфоструктури над прогнозним палеовулканом в жерлах якого були виверження ультрабазитів. Геоіндикаційні ознаки морфоструктури представлені:  розширенням та звуженням заплави; зміщенням русла річки; збільшенням глибини врізу русла; спрямленими ділянками русла; дискордантним простяганням лівих притоків річки Молочної; збільшенням звивистості її русла; заболоченими ділянками заплави перед морфоструктурою; інтенсивним розвитком яружно-балкової сітки на правобережжі річки Молочної; локалізацією піщаних масивів на аномально розташованій другій надзаплавній терасі річки Молочної; водороїни та численні артезіанські колодязі в заплаві. Це дозволило побудувати геоіндикаційну схему, виділити прогнозну Мелітопольську морфоструктуру та зробити прогноз на пошуки корисних копалин. Формування цієї морфоструктури може бути пов’язане з палеовулканом, вивержені породи якого представлені, можливо, ультрабазитами та кімберлітами. Породи цих комплексів можуть бути перспективними на пошуки алмазів, гідротермальних та метасоматичних сульфідних (поліметалічних) рудопроявів та покладів заліза, нікелю, міді, свинцю та цинку. Методика проведення геоіндикаційних досліджень буде використана в комплексних дослідженнях по всій Оріхово-Павлоградській шовній зоні.

Посилання

Bajsarovych, M. M., Mytropoljsjkyj, O. Ju., Chupryna, I. S. (2002). Atlas Depth structure of the lithosphere and ecology of Ukraine. K.: Ukrainian Oil and Gas Academy, pp. 42. (in Ukrainian).

Jesypovych, S. M., Tovstyuk, Z. M., Gholovaschuk, O. P., Rybak, O. A., Skopenko, O. P., Romashko, G. M., Lazarenko, I. V. (2017). The structure of the Oryhovo-Pavlograd seam zone according to paleogeographic and geological-geophysical data. Ukrajinsjkyj zhurnal dystancijnogho zonduvannja Zemli [Ukrainian Journal of Remote sensing (electronic journal)], no. 12, pp. 53–58. Available at: http://ujrs.org.ua/ujrs/article/view/96. (in Ukrainian). https://ujrs.org.ua/ujrs/article/view/96

Palijenko, V. P., Barshhevsjkyj, M. Je., Spycja, R. O. (2013). Morphostructural-neotectonic analysis of the territory of Ukraine. Кyiv.: Naukova dumka, 264 p. (in Ukrainian).

Otchet o tematycheskykh rabotakh po sostavlenyju karty ghlubynnogho stroenyja y proghnoza kymberlytovogho maghmatyzma masshtaba 1:1000000 terrytoryy juzhnoj Ukrayny za 1984–1986 ghgh. [ Report on thematic works on the mapping of the deep-seated structure and the forecast of 1: 1000000 kimberlite magmatism in the territory of southern Ukraine for 1984-1986]. Hands Kiveliuk R. Ya, Dnipropetrovsk, Tsentralnaya geofizicheskaya ekspeditsiya MG USSR, pp. 166, inv. no. 49080 (unpublished). (in Russian).

Usenko, O. V. (2003). Paleozoic kimberlite magmatism of Donbass and Azov. Dopov. Nac. Acad. Nauk Ukr., pp. 125–132. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-31

Як цитувати

Товстюк, З. . М., & Єфіменко, Т. А. (2018). Морфоструктурні дослідження в межах Оріхово-Павлоградської Зони. Український журнал дистанційного зондування Землі, (19), 30–33. https://doi.org/10.36023/ujrs.2018.19.140

Номер

Розділ

Застосування даних дистанційного дослідження Землі: проблеми і завдання