Апроксимація реальних даних нечіткими множинами для завдання класифікації
DOI:
https://doi.org/10.36023/ujrs.2019.22.154Ключові слова:
Нечітка логіка, нечіткі множини, класифікація, розпізнавання образів, апроксимаціяАнотація
У статті розглянуто метод класифікації реальних даних з використанням апарату нечітких множин та нечіткої логіки як гнучкого інструменту навчання і розпізнання природних об'єктів на прикладі нафтогазоперспективних ділянок дніпровсько-донецької западини. Реальними даними в даному підході названі значення для функції приналежності, які отримані не в результаті суб'єктивних експертних оцінок, а в результаті об'єктивних вимірів. Запропоновано апроксимувати функціями належності нечітких множин навчальні дані, щоби на етапі визначення невідомих об'єктів використовувати результати апроксимації, які було отримано на етапі навчання. На першому кроці навчання кожній ознаці навчальних даних ставитися у відповідність первинна традиційна одномірна множина, функція належності якої може приймати значення тільки з бінарного набору — 0, якщо навчальний об'єкт не належить множині, і 1, якщо навчальний об'єкт належить множині. На другому кроці навчання первинна множина відображається на нечітку множину, а параметри функції приналежності цієї нечіткої множини визначаються в результаті апроксимації цією функцією приналежності традиційної множини. На третьому кроці сукупність одновимірних нечітких множин, які відповідають окремій ознаці об'єкта, відображається на нечітку множину, яка відповідає всім ознакам об'єкта з набору навчальних даних. Така множина є перетином нечітких множин окремих ознак, до яких на останньому кроці застосовують операції розмиття і концентрування з теорії нечітких множин. Таким чином, функція належності до нечіткій множині класу є операцією вибору мінімального значення з функцій належності нечітких множин окремих ознак об'єктів, які зведені в певну ступінь, яка відповідає операції розмиття або концентрування. Завдання віднесення досліджуваного об'єкта до того чи іншого класу зводиться до порівняння значень функцій належності багатовимірного нечіткої множини і вибору класу, у якого функція належності приймає найбільше значення. Додатково після етапу навчання можна визначити ступінь значущості ознаки об'єкта, яка є індексом нечіткості, щоби вилучити з аналізу несуттєві дані (ознаки об'єкта).
Посилання
L. A. Zadeh. (1965) "Fuzzy sets". Information and Control 8 (3) 338–353.
Dunn, J. C. (1973-01-01). "A Fuzzy Relative of the ISODATA Process and Its Use in Detecting Compact Well-Separated Clusters". Journal of Cybernetics. 3 (3): 32–57. https://doi.org/10.1080/01969727308546046
Robert Fuller. (1995) “Neural Fuzzy Systems”. Åbo Akademis tryckeri, Åbo, ESF Series A:443 [ISBN 951-650-624-0, ISSN 0358-5654]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійні умови: автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації на твір, одночасно ліцензований за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, що дозволяє іншим поділитися твором з підтвердженням авторства твору та первинною публікацією в цьому журналі.
Автори, направляючи рукопис у редакцію «Українського журналу дистанційного зондування Землі», погоджуються з тим, що редакції передаються права на захист і використання рукопису (переданого до редакції журналу матеріалу, в т. ч. такі об’єкти авторського права як фотографії автора, рисунки, схеми, таблиці тощо), в тому числі на відтворення у пресі та мережі Інтернет, на поширення, на переклад рукопису на будь-які мови, експорту та імпорту примірників журналу зі статтею авторів з метою розповсюдження, на доведення до загального відома. Зазначені вище права автори передають редакції без обмеження терміну і на території всіх країн світу без обмеження в т. ч. на території України.
Автори гарантують наявність у них виняткових прав на використання переданого редакції матеріалу. Редакція не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій. За Авторами залишається право використання їх опублікованого матеріалу, його фрагментів і частин в особистих, у тому числи наукових і освітянських цілях. Права на рукопис вважаються переданими Авторами редакції з моменту підписання до друку випуску журналу, в якому він публікується. Передрук матеріалів, опублікованих у журналі, іншими фізичними та юридичними особами можливий тільки зі згоди редакції, з обов’язковим зазначенням випуску журналу, в якому було опубліковано матеріал.
