ПЕРЕДУМОВИ ЗМЕНШЕННЯ ОЗОНОВОЇ ДІРИ У 2017 РОЦІ

  • В. О. Кравченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
  • О. М. Євтушевський Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
  • А. В. Грицай Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Г. П. Міліневський Національний антарктичний науковий центр, Київ, Україна
  • Е. Р. Клекочук Австралійська антарктична служба, Кінгстон, Австралія

Анотація

Озонова діра над Антарктидою у весняні місяці вересень–листопад 2017 р. виявилася однією з найменших за час її існування. Аналіз щорічних передумов формування озонової діри, виконаний авторами раніше, визначив критерій для оцінки її можливого стану у наступний весняний сезон. Критерієм є амплітуда планетарних хвиль у стратосферній температурі, усереднена за серпень (останній місяць антарктичної зими). Динамічні збурення, спричинені планетарними хвилями у зимові місяці, дають значний внесок у варіації втрат озону навесні. Вже на кінець серпня 2017 р. було зроблено висновок про ймовірне ослаблення озонової діри в наступні місяці до приблизно третього найменшого значення її площі за останні два десятиліття. Супутникові спостереження підтвердили суттєве зменшення площі озонової діри та втрат стратосферного озону в південному полярному регіоні у 2017 р. Результати роботи є важливими не лише для прогнозування аномальних втрат озону у весняні місяці, а й для оцінок можливих змін в ультрафіолетовій радіації, яка досягає поверхні та впливає на екосистему морів та океанів у субантарктичній зоні.

Біографії авторів

В. О. Кравченко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
НДЛ "Фізика космосу" кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету, провідний інженер-конструктор
О. М. Євтушевський, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
НДЛ "Фізика космосу" кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету старший науковий співробітник
А. В. Грицай, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кафедра астрономії та фізики космосу фізичного факультету, асистент
Г. П. Міліневський, Національний антарктичний науковий центр, Київ, Україна
НДЛ "Фізика космосу" кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету,зав. лабораторії
Е. Р. Клекочук, Австралійська антарктична служба, Кінгстон, Австралія
головний науковий співробітник, керівник секції прогнозування клімату

Посилання

Зміни в розподілі загального вмісту озону в атмосфері над Антарктикою / А. В. Грицай, Г. П. Міліневський, О. М. Євтушевський, А. Р. Клекочук // Український журнал дистанційного зондування Землі. – 2016. – №10. – С. 1–14.

Розподіл озону в Антарктиці за даними 30-літніх супутникових спостережень / А. В. Грицай, О. М. Євтушевський, Г. П. Міліневський, З. І. Грицай // Космічна наука і технологія. – 2010. – Т. 16, № 1. – С. 20–27.

An assessment of changing ozone loss rates at South Pole: Twenty-five years of ozonesonde measurements / B. Hassler, J. S. Daniel, B. J. Johnson [et al.] // J. Geophys. Res. – 2011. – Vol. 116. – D22301, doi:10.1029/2011JD016353.

Emergence of healing in the Antarctic ozone layer / S. Solomon, D. J. Ivy, D. Kinnison [et al.] // Science. – 2016. – Vol. 252. – № 6296. – P. 269–274.

Estimates of ozone return dates from Chemistry-Climate Model Initiative simulations / S. S. Dhomse, D. Kinnison, M. P. Chipperfield [et al.] // Atmos. Chem. Phys. – 2018. – Vol. 18. – P. 8409–8438.

Evolution of Antarctic ozone in September–December predicted by CCMVal-2 model simulations for the 21st century / J. M. Siddaway, S. V. Petelina, D. J. Karoly [et al] // Atmos. Chem. Phys. – 2013. – Vol. 13. – P. 4413–4427. – doi:10.5194/acp-13-4413-2013.

Farman, J. C. Large losses of total ozone in Antarctica reveal seasonal ClOx/NOx interaction / J. C. Farman, B. G. Gardiner, J. D. Shanklin // Nature. – 1985. – Vol. 315. – P. 207–210.

Grytsai, A. V. Anomalous quasi-stationary planetary waves over the Antarctic region in 1988 and 2002 / A. V. Grytsai, O. M. Evtushevsky, G. P. Milinevsky // Ann. Geophys. – 2008. – Vol. 26. – P. 1101–1108.

Observing the impact of Calbuco volcanic aerosols on South polar ozone depletion in 2015 / K. A. Stone, S. Solomon, D. E. Kinnison [et al.] // J. Geophys. Res. – 2017. – Vol. 122. – № 21. – https://doi.org/10.1002/2017JD026987.

Quasi-stationary planetary waves in late winter Antarctic stratosphere temperature as a possible indicator of spring total ozone / V. O. Kravchenko, O. M. Evtushevsky, A. V. Grytsai [et al.] // Atmos. Chem. Phys. – 2012. – Vol. 12. – P. 2865–2879.

Randel, W. J. The seasonal evolution of planetary waves in the southern hemisphere stratosphere and troposphere / W. J. Randel // Q. J. Roy. Meteor. Soc. – 1988. – Vol. 114. – P. 1385–1409.

Salby, M. Changes of the Antarctic ozone hole: Controlling mechanisms, seasonal predictability, and evolution / M. Salby, E. Titova, L. Deschamps // J. Geophys. Res. – 2012. – Vol. 117. – doi:10.1029/2011JD016285.

Salby, M. Rebound of Antarctic ozone / M. Salby, E. Titova, L. Deschamps // Geophys. Res. Lett. – 2011. – Vol. 38. – L09702, doi:10.1029/2011GL047266.

Shindell, D.T. Interannual variability of the Antarctic ozone hole in a GCM. Part I: The influence of tropospheric wave variability / D. T. Shindell, S. Wong, D. J. Rind // Atmos. Sci. – 1997. – Vol. 54. – P. 2308–2319.

Strahan, S. E. Decline in Antarctic ozone depletion and lower stratospheric chlorine determined from Aura Microwave Limb Sounder observations / S. E. Strahan, A. R. Douglass // Geophys. Res. Lett. – 2017. – Vol. 44. – https://doi.org/10.1002/2017GL074830.

The influence of the Calbuco eruption on the 2015 Antarctic ozone hole in a fully coupled chemistry-climate model / D. J. Ivy, S. Solomon, D. Kinnison [et al.] // Geophys. Res. Lett. – 2017. – Vol. 44. – https://doi.org/10.1002/2016GL071925.

Unusual stratospheric transport and mixing during the 2002 Antarctic winter / D. R. Allen, R. M. Bevilacqua, G. E. Nedoluha [et al.] // Geophys. Res. Lett. – 2003. – Vol. 30. – 1599, doi:10.1029/2003GL017117.

Номер
Розділ
Проблеми використання інформації дистанційного дослідження Землі